ДСНС Київ – це система органів і підрозділів цивільного захисту, які забезпечують реагування на пожежі, надзвичайні ситуації та інші небезпечні події у столиці. Коли люди шукають “ДСНС Київ адреса”, “ДСНС Київ контакти”, “телефон ДСНС Київ” або “графік роботи ДСНС у Києві”, важливо розрізняти екстрений виклик рятувальників і звернення з адміністративних, організаційних чи інформаційних питань. У першому випадку головне – якомога швидше повідомити про небезпеку за номером 101 або 112, тоді як для листування, особистого прийому, звернень громадян та отримання офіційної інформації використовуються контакти відповідного територіального органу. Нижче зібрана практична інформація про роботу ДСНС у Києві, особливості звернення та ситуації, у яких може знадобитися допомога рятувальної служби.
ДСНС у Києві: основна інформація
У столиці завдання у сфері цивільного захисту виконує Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві. Його робота не обмежується гасінням пожеж. Структура ДСНС забезпечує реагування на різні небезпечні події, проводить аварійно-рятувальні роботи, бере участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, реалізує профілактичні заходи та працює з питаннями пожежної і техногенної безпеки в межах установлених повноважень.
Для Києва така система має особливе значення через високу щільність населення, велику кількість житлових будинків, підприємств, офісних і торговельних комплексів, транспортних об’єктів та критичної інфраструктури. Рятувальні підрозділи розміщені в різних частинах міста, тому адреса адміністративного управління не є адресою, куди потрібно їхати у випадку пожежі або іншої екстреної події.
Якщо існує безпосередня загроза життю, здоров’ю людей чи майну, необхідно телефонувати за екстреним номером. Диспетчер отримує інформацію про подію та організовує направлення відповідного підрозділу до місця виклику.
ДСНС Київ – адреса та контакти
Головне управління ДСНС України у м. Києві знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 13. Це адміністративна адреса територіального органу, яку слід відрізняти від місць дислокації пожежно-рятувальних частин столиці.
Основні контактні дані доцільно використовувати залежно від характеру питання. Для надзвичайної ситуації адміністративний телефон або особисте відвідування установи не замінюють виклику оперативних служб.
| Контактна інформація | Дані |
|---|---|
| Установа | Головне управління ДСНС України у м. Києві |
| Адреса | м. Київ, вул. Володимирська, 13 |
| Екстрений номер пожежно-рятувальної служби | 101 |
| Єдиний номер екстреної допомоги | 112 |
| Територія діяльності | місто Київ |
| Основний напрям | цивільний захист, реагування на надзвичайні ситуації та пожежі |
Перед особистим відвідуванням Головного управління ДСНС у Києві бажано уточнювати актуальний порядок прийому. Організація роботи державних установ може змінюватися, зокрема через безпекову ситуацію, повітряні тривоги, режим воєнного стану та інші обставини.
Коли потрібно телефонувати 101
Номер 101 призначений насамперед для повідомлення про пожежі та надзвичайні ситуації, які потребують оперативного реагування рятувальників. Його не варто використовувати як звичайну довідкову лінію для отримання інформації про документи, графік особистого прийому чи адміністративні процедури.
Звертатися за номером 101 необхідно, зокрема, якщо:
- виникла пожежа у квартирі, приватному будинку, офісі, магазині, складському або іншому приміщенні;
- помітне займання автомобіля, обладнання, електромережі чи іншого об’єкта;
- людина опинилася заблокованою внаслідок пожежі, руйнування або іншої небезпечної події;
- сталася аварія, що створює реальну загрозу для людей;
- виявлена ситуація, яка потребує проведення невідкладних аварійно-рятувальних робіт;
- існують ознаки надзвичайної ситуації, наслідки якої можуть швидко поширюватися.
Під час виклику важливо не обмежуватися фразою “тут пожежа”. Диспетчеру потрібна точна інформація, яка допоможе правильно визначити місце події та її характер.
Що повідомити диспетчеру ДСНС
Насамперед потрібно чітко назвати адресу. Для великого міста це особливо важливо: слід повідомити район, назву вулиці, номер будинку, а за можливості – під’їзд, поверх, номер квартири або конкретну частину території, де виникла небезпека.
Після цього необхідно коротко пояснити, що сталося. Якщо відомо про людей усередині приміщення, потерпілих, заблоковані виходи, вибухонебезпечні предмети, газові балони чи інші додаткові фактори ризику, про них потрібно одразу сказати диспетчеру.
Не варто витрачати час на припущення щодо причини події, якщо вона невідома. Значно корисніше передати факти: що саме горить, чи є сильне задимлення, чи поширюється вогонь, чи перебувають люди в небезпечній зоні.
Графік роботи ДСНС у Києві
Поняття “графік роботи ДСНС Київ” може мати два різні значення. Екстрене реагування рятувальників не обмежується стандартним робочим днем державної установи. Пожежі, аварії та інші надзвичайні події можуть статися вночі, у вихідний або святковий день, тому оперативні підрозділи працюють у режимі постійної готовності.
Інша ситуація стосується адміністративних питань. Робота структурних підрозділів, канцелярії, опрацювання звернень громадян та особистий прийом здійснюються відповідно до встановленого службового розпорядку і графіків.
Саме тому перед поїздкою за адресою ДСНС у Києві необхідно визначити мету звернення. Якщо сталася надзвичайна ситуація – телефонують 101 або 112. Якщо потрібно передати документи, подати звернення чи вирішити інше неекстрене питання – користуються офіційними каналами відповідного органу.
Особистий прийом громадян
Громадяни можуть звертатися до органів ДСНС не лише у зв’язку з безпосередньою надзвичайною ситуацією. Законодавство передбачає можливість подавати звернення, заяви, пропозиції та скарги в установленому порядку.
Особистий прийом керівництвом та відповідальними посадовими особами проводиться за визначеним графіком. При цьому конкретні години прийому можуть відрізнятися від загального режиму роботи установи.
Перед візитом до Головного управління ДСНС України у м. Києві варто перевірити:
- чи передбачений особистий прийом із потрібного питання;
- яка посадова особа або структурний підрозділ його розглядає;
- чи потрібен попередній запис;
- які документи необхідно мати із собою;
- чи не змінений графік через організаційні або безпекові обставини.
Такий підхід допомагає уникнути ситуації, коли людина приїжджає до адміністративної будівлі, хоча її питання вирішується іншим підрозділом або може бути подане дистанційно.
Які завдання виконує ДСНС у Києві
Роботу столичної служби часто сприймають передусім через діяльність пожежників-рятувальників. Насправді сфера відповідальності значно ширша та охоплює комплекс заходів цивільного захисту.
Одним із головних напрямів залишається реагування на пожежі. Після отримання повідомлення оперативні сили направляються на місце події, проводять розвідку, локалізацію і ліквідацію займання, рятують людей та виконують інші необхідні дії відповідно до ситуації.
Водночас ДСНС залучається до ліквідації наслідків аварій та інших надзвичайних подій. Характер робіт залежить від конкретних обставин: іноді першочерговим завданням є евакуація людей, в інших випадках – усунення небезпечних факторів, розбір конструкцій або забезпечення доступу до постраждалих.
Пожежно-рятувальні роботи
Пожежа у багатоповерховому будинку в Києві може суттєво відрізнятися від займання на відкритій території чи промисловому об’єкті. На тактику реагування впливають поверховість, планування будівлі, кількість людей, можливість поширення вогню, задимлення та доступ спеціальної техніки.
Особливо небезпечним фактором є дим. Навіть якщо полум’я знаходиться в іншій частині приміщення або будівлі, продукти горіння можуть швидко поширюватися коридорами та сходовими клітками. Саме тому під час пожежі не слід ігнорувати вказівки рятувальників або самостійно повертатися в небезпечну зону за речами.
Оперативне повідомлення за номером 101 має принципове значення. Спроба спочатку самостійно впоратися з великим займанням, а викликати допомогу лише після втрати контролю над ситуацією, може призвести до небезпечної затримки.
Аварійно-рятувальні роботи
Допомога ДСНС може бути необхідною і в ситуаціях, де відкритого вогню немає. Аварії, обвалення конструкцій, наслідки вибухів та інші події здатні створювати загрозу не меншу, ніж пожежа.
Аварійно-рятувальні роботи можуть передбачати пошук і порятунок людей, забезпечення доступу до заблокованих приміщень, усунення небезпечних елементів конструкцій та виконання інших невідкладних заходів.
Рішення про необхідні сили й засоби приймається з урахуванням характеру події. Тому людині, яка телефонує до екстреної служби, важливо максимально точно описати те, що вона бачить, а не самостійно визначати тип необхідної допомоги.
ДСНС Київ під час воєнного стану
В умовах воєнного стану навантаження на систему цивільного захисту столиці суттєво відрізняється від роботи у звичайний період. Рятувальники залучаються до ліквідації наслідків небезпечних подій, зокрема пожеж і руйнувань, та виконують завдання відповідно до компетенції служби.
Для населення в таких умовах особливо важливо дотримуватися офіційних правил безпеки та не створювати додаткових ризиків у місцях проведення рятувальних робіт.
Після небезпечної події не потрібно наближатися до пошкоджених будівель, уламків, обірваних кабелів або невідомих предметів лише для того, щоб оглянути місце чи зробити фотографії. Територія може залишатися небезпечною навіть тоді, коли зовні ситуація здається контрольованою.
Чому не можна заважати роботі рятувальників
Після масштабної події біля місця роботи екстрених служб часто збираються люди. Для рятувальників це створює додаткові труднощі: спеціальній техніці потрібен вільний проїзд, а працівникам – доступ до небезпечної зони.
Якщо на місці працює ДСНС Києва, необхідно виконувати законні вимоги та вказівки відповідальних служб. Не слід заходити за встановлені обмеження, торкатися уламків або намагатися самостійно досліджувати пошкоджені конструкції.
Окремої обережності потребують підозрілі та невідомі предмети. До них не можна наближатися, переносити їх або намагатися визначити їхнє походження власноруч.
Звернення до ДСНС у Києві з неекстрених питань
Не кожне питання, пов’язане з діяльністю ДСНС, потребує дзвінка на 101. Для звернень громадян, отримання публічної інформації, листування та інших адміністративних питань передбачені окремі канали комунікації.
Це важливе розмежування, оскільки номер екстреної служби повинен залишатися доступним для повідомлень про події, де необхідне невідкладне реагування.
Якщо питання не пов’язане з безпосередньою загрозою, спочатку варто визначити, чи належить воно до компетенції Головного управління ДСНС України у м. Києві. Частину питань у сфері житлового господарства, благоустрою, комунальних мереж або утримання будинків вирішують інші міські служби, балансоутримувачі та відповідні організації.
Правильний вибір установи скорочує час розгляду звернення і допомагає отримати відповідь без зайвого перенаправлення документів між органами.
Як правильно звернутися до ДСНС у Києві
Спосіб звернення до ДСНС у Києві залежить від того, чи існує безпосередня небезпека. У випадку пожежі, значного задимлення, руйнування конструкцій або іншої надзвичайної події пріоритетом є екстрений виклик. Якщо ж громадянину потрібно отримати офіційну інформацію, подати заяву, звернення або вирішити організаційне питання, необхідно користуватися передбаченими для цього каналами комунікації. Такий розподіл важливий не лише з адміністративної точки зору – він дозволяє не перевантажувати оперативні лінії дзвінками, які не потребують негайного реагування.
Перед поданням письмового звернення варто максимально конкретно сформулювати його суть. Якщо питання стосується певної події, доцільно зазначити адресу, дату, приблизний час та інші відомі обставини. Коли звернення пов’язане з документами або попереднім листуванням, корисно вказати інформацію, яка допоможе ідентифікувати відповідну справу.
Звернення громадян
Звернення до Головного управління ДСНС України у м. Києві може стосуватися питань, які належать до компетенції служби. Водночас не кожна проблема, пов’язана з безпекою будинку, території або комунікацій, автоматично є питанням ДСНС. Наприклад, несправність внутрішньобудинкового обладнання може потребувати звернення до керуючої компанії, ОСББ, власника об’єкта або аварійної служби відповідної мережі.
Якщо громадянин готує письмове звернення, бажано викладати обставини послідовно. Велика кількість другорядної інформації може ускладнити розуміння основного питання. Значно ефективніше коротко описати ситуацію, зазначити місце події або об’єкт, пояснити причину звернення та сформулювати конкретне прохання.
Практично звернення може містити:
- прізвище, ім’я та необхідні контактні дані заявника;
- чіткий опис питання або ситуації;
- адресу об’єкта, якщо звернення стосується конкретного місця;
- дату та відомі обставини події, якщо вони мають значення;
- конкретно сформульоване прохання або питання;
- перелік доданих документів, фотографій чи інших матеріалів, якщо вони необхідні.
Якщо ситуація раптово стає небезпечною для людей, не потрібно чекати на розгляд раніше поданого письмового звернення. За наявності ознак надзвичайної ситуації слід користуватися екстреними номерами.
101 і 112 – у чому різниця
Під час небезпечної ситуації людина може розгубитися через наявність кількох номерів екстрених служб. Для виклику пожежно-рятувальної служби традиційно використовується номер 101. Номер 112 функціонує як єдиний номер екстреної допомоги та дозволяє передати інформацію про подію для залучення необхідної служби або служб.
Якщо людина безпосередньо бачить пожежу, сильне задимлення або іншу ситуацію, що очевидно потребує роботи рятувальників, можна телефонувати 101. У складній події, коли одночасно можуть знадобитися різні екстрені служби, доречним є звернення за номером 112.
| Ситуація | Як діяти |
|---|---|
| Пожежа або сильне задимлення | Телефонувати 101 або 112 |
| Люди заблоковані внаслідок небезпечної події | Негайно повідомити екстрену службу |
| Подія може потребувати кількох екстрених служб | Зателефонувати 112 та описати ситуацію |
| Потрібна довідкова інформація про роботу управління | Використовувати адміністративні контакти |
| Потрібно подати офіційне звернення | Звертатися до відповідного територіального органу встановленим способом |
| Потрібен особистий прийом | Попередньо перевірити актуальний графік |
Незалежно від обраного екстреного номера, головне завдання людини – правильно повідомити, що сталося і де саме. Диспетчер самостійно уточнить необхідні відомості та зорієнтує щодо подальших дій.
Типові помилки під час виклику рятувальників
У стресовій ситуації навіть прості дії можуть даватися складніше. Саме тому корисно заздалегідь розуміти основний алгоритм повідомлення про небезпеку. Одна з поширених помилок – занадто емоційно описувати ситуацію, не називаючи точної адреси.
Інша проблема виникає, коли людина вважає, що про пожежу вже точно повідомив хтось інший. Якщо немає впевненості, що екстрена служба отримала інформацію, краще здійснити виклик і повідомити про подію.
Не менш небезпечно перебільшувати або приховувати обставини. Диспетчеру потрібна достовірна інформація для оцінювання ситуації.
Серед помилок, яких варто уникати:
- телефонувати на адміністративні номери замість 101 або 112 під час реальної надзвичайної ситуації;
- називати лише орієнтир без точної адреси, якщо адресу можна встановити;
- не повідомляти про людей, які можуть залишатися в небезпечній зоні;
- повертатися до охопленого вогнем або сильно задимленого приміщення за документами та речами;
- перекривати автомобілем під’їзд до місця події;
- наближатися до нестійких конструкцій, уламків або інших потенційно небезпечних об’єктів.
Після виклику варто залишатися на зв’язку, якщо це безпечно. Диспетчеру можуть знадобитися додаткові уточнення, особливо коли адресу складно знайти або ситуація швидко змінюється.
Що робити до прибуття ДСНС
Поведінка людини в перші хвилини після виникнення небезпеки може мати велике значення. Водночас універсального сценарію для всіх надзвичайних подій не існує. Дії, допустимі під час невеликого локального займання, можуть бути небезпечними при масштабній пожежі, вибуху або пошкодженні будівлі.
Основний принцип – не ризикувати життям заради майна. Якщо приміщення швидко наповнюється димом, полум’я поширюється або існує інша очевидна загроза, пріоритетом є вихід у безпечне місце та виклик рятувальників.
Під час евакуації з багатоповерхової будівлі необхідно враховувати фактичну ситуацію та виконувати вказівки екстрених служб. Не слід самостійно обирати шлях через зону сильного задимлення, якщо він становить безпосередню небезпеку.
Якщо сталася пожежа
Виявивши пожежу, потрібно якомога швидше повідомити про неї за номером 101 або 112. Якщо є можливість без ризику попередити інших людей, це варто зробити. Особливу увагу потрібно приділити дітям, літнім людям та особам, яким може бути складно самостійно залишити небезпечне місце.
Самостійне гасіння допустиме лише тоді, коли займання невелике, людина має відповідний засіб пожежогасіння і такі дії не створюють загрози для її життя. Якщо вогонь швидко поширюється або приміщення наповнюється димом, потрібно залишити небезпечну зону.
Не можна користуватися звичайним ліфтом під час пожежі. Порушення електропостачання або інші технічні проблеми можуть призвести до зупинки кабіни та створити додаткову небезпеку.
Пожежно-рятувальні частини Києва
Пошуковий запит “ДСНС Київ адреса” не завжди означає, що людині потрібна саме адміністративна будівля Головного управління. У столиці працюють пожежно-рятувальні підрозділи, розташовані в різних районах міста. Така територіальна організація необхідна для оперативного реагування на виклики.
Самостійно визначати, яка пожежно-рятувальна частина повинна приїхати на конкретну адресу, громадянину не потрібно. Після повідомлення про подію відповідні служби організовують направлення необхідних сил і засобів.
Тому під час пожежі немає сенсу витрачати час на пошук номера найближчої частини або їхати до неї особисто. Правильний алгоритм – повідомити про подію за екстреним номером та надати точні відомості диспетчеру.
Чому точна адреса має велике значення
Київ має складну міську структуру, а однакові або схожі назви можуть спричинити непорозуміння. Крім назви вулиці та номера будинку, інколи корисно повідомити додаткові орієнтири – корпус, під’їзд, поверх, в’їзд на територію підприємства або іншу інформацію, яка допоможе швидше знайти місце події.
У житлових комплексах із кількома корпусами варто назвати конкретний корпус. На території підприємства чи великого об’єкта важливо пояснити, через який в’їзд найкраще потрапити до місця надзвичайної ситуації.
Якщо людина знаходиться не за зареєстрованою поштовою адресою або не знає номера будинку, необхідно повідомити всі доступні орієнтири та виконувати запитання диспетчера.
Пожежна безпека вдома
Звернення до ДСНС часто можна попередити, якщо дотримуватися базових правил пожежної безпеки. У квартирі чи приватному будинку потенційними джерелами небезпеки можуть бути електроприлади, несправна проводка, опалювальне обладнання, відкритий вогонь та необережне поводження з легкозаймистими матеріалами.
Особливо уважно слід користуватися електричними обігрівачами та потужними побутовими приладами. Перевантаження електромережі, пошкоджені розетки, кабелі та подовжувачі здатні створювати небезпечні умови.
Не слід залишати без належного контролю джерела відкритого вогню. Сірники, запальнички та інші небезпечні предмети необхідно зберігати так, щоб до них не мали вільного доступу діти.
Вогнегасник у квартирі або офісі
Наявність справного вогнегасника може допомогти ліквідувати невелике займання на початковій стадії. Однак сам факт його наявності не гарантує безпеки. Важливо знати, для яких типів пожеж призначений конкретний засіб та як ним правильно користуватися.
Вогнегасник потрібно розміщувати так, щоб до нього можна було швидко дістатися. Зберігати його за великою кількістю речей або в місці, доступ до якого складно отримати, недоцільно.
Якщо займання вже значне, приміщення задимлене або використання вогнегасника потребує наближення до небезпечної зони, не слід ризикувати. У такому випадку першочерговими залишаються евакуація та виклик ДСНС.
ДСНС Київ для підприємств та організацій
Питання пожежної і техногенної безпеки актуальні не лише для мешканців столиці. Підприємства, установи, офіси, торговельні заклади, склади та інші об’єкти повинні організовувати безпечну експлуатацію приміщень відповідно до вимог, які поширюються на їхню діяльність.
Конкретні обов’язки залежать від характеристик об’єкта, виду діяльності та інших факторів. Відповідальним особам важливо орієнтуватися на чинні нормативні вимоги, а не на випадкові поради або застарілу інформацію з неофіційних ресурсів.
Практична організація безпеки передбачає не тільки наявність обладнання. Працівники повинні розуміти, як діяти у випадку небезпеки, де знаходяться доступні шляхи виходу та кому повідомляти про подію.
Що варто перевіряти відповідальним особам
Стан пожежної безпеки потрібно оцінювати системно. Одноразова перевірка не може гарантувати, що через декілька місяців проходи залишаться вільними, обладнання буде справним, а працівники пам’ятатимуть необхідний порядок дій.
До практичних питань, які не варто ігнорувати, належать:
- доступність передбачених шляхів евакуації;
- справність обладнання та засобів протипожежного захисту відповідно до встановлених вимог;
- відсутність небезпечного перевантаження електромереж;
- належна організація зберігання матеріалів, здатних створювати пожежну небезпеку;
- обізнаність працівників щодо порядку дій у надзвичайній ситуації;
- можливість безперешкодного доступу екстрених служб до об’єкта.
У великому офісі або на підприємстві особливо важливо, щоб алгоритм реагування був зрозумілим не лише керівнику чи відповідальній особі. У момент реальної небезпеки потрібні швидкі та передбачувані дії персоналу.
Як підготуватися до візиту в Головне управління ДСНС у Києві
Якщо питання неможливо вирішити дистанційно і потрібне особисте відвідування, підготовка допоможе заощадити час. Перед поїздкою на вул. Володимирську, 13 необхідно перевірити, чи саме Головне управління є належним адресатом звернення.
Варто заздалегідь уточнити актуальний режим роботи, графік прийому та можливі обмеження доступу. В умовах воєнного стану порядок роботи державних установ може коригуватися з міркувань безпеки.
Документи краще підготувати до візиту, а основне питання сформулювати заздалегідь. Якщо звернення стосується конкретного об’єкта, доцільно мати його точну адресу та інші відомості, необхідні для ідентифікації.
Поширені запитання про ДСНС у Києві
Інформацію про столичне управління часто шукають уже після виникнення певної проблеми. Через це користувачі можуть плутати адміністративні контакти ДСНС із номерами оперативного реагування або вважати, що для виклику рятувальників потрібно знайти телефон конкретної пожежної частини.
Насправді в екстреній ситуації алгоритм значно простіший – потрібно телефонувати 101 або 112, повідомити точну адресу та описати подію. Для неекстрених питань використовуються офіційні контакти відповідного органу.
Чи потрібно їхати до управління, щоб викликати рятувальників
Ні. Виклик пожежно-рятувального підрозділу здійснюється дистанційно через екстрену службу. Поїздка до адміністративної будівлі лише призведе до втрати часу.
Адреса Головного управління потрібна насамперед для питань, пов’язаних із діяльністю територіального органу, офіційними зверненнями та іншими неекстреними процедурами.
Чи працює ДСНС уночі
Оперативне реагування на надзвичайні ситуації здійснюється незалежно від звичайного адміністративного графіка. Пожежа або аварія не може чекати початку робочого дня, тому екстрені виклики приймаються цілодобово.
При цьому адміністративні структурні підрозділи та особистий прийом громадян мають окремий режим роботи. Саме його потрібно уточнювати перед запланованим відвідуванням.
Куди телефонувати, якщо невідомо, яка служба потрібна
Якщо ситуація є екстреною, але людина не може визначити, яка саме служба повинна реагувати, можна звернутися за номером 112 та чітко описати подію. У випадку очевидної пожежі або необхідності пожежно-рятувального реагування використовується також номер 101.
Головне – не відкладати виклик через сумніви щодо того, який саме підрозділ має приїхати. Визначення необхідного реагування є завданням системи екстрених служб.
ДСНС Київ – що потрібно запам’ятати
Головне управління ДСНС України у м. Києві є територіальним органом у системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Для мешканців столиці найважливіше розуміти різницю між адміністративним зверненням та екстреним викликом. Адреса управління у Києві – вул. Володимирська, 13, однак у випадку пожежі чи іншої небезпечної події їхати туди не потрібно. Для оперативного повідомлення про пожежу та ситуації, що потребують роботи рятувальників, використовується номер 101, а єдиний номер екстреної допомоги – 112.
Під час виклику потрібно назвати точну адресу, коротко пояснити характер події та обов’язково повідомити, якщо в небезпечній зоні можуть перебувати люди. Для офіційних звернень, особистого прийому та адміністративних питань слід користуватися відповідними контактами й попередньо перевіряти актуальний режим роботи. Правильний вибір способу звернення до ДСНС Київ допомагає не втрачати час, а в надзвичайній ситуації – забезпечити максимально швидку передачу необхідної інформації рятувальникам.
