Пам’ятник Тарасові Шевченку у Дніпрі належить до тих міських об’єктів, які запам’ятовуються не лише своїм масштабом. Його місце розташування відіграє не меншу роль, ніж сама скульптура: монумент височіє на Монастирському острові, серед Дніпра, і фактично став частиною панорами міста. Велика постать Кобзаря на високому постаменті добре читається на тлі відкритого простору річки та зелені острова.
Нинішній пам’ятник відкрили 5 листопада 1959 року. Відтоді він пережив десятиліття міських змін, масштабну реконструкцію і повернення на оновлений постамент. Сьогодні це не просто пам’ятник Шевченку в Дніпрі, а одна з найвідоміших монументальних споруд Монастирського острова.
Де знаходиться пам’ятник Тарасові Шевченку у Дніпрі
Шукати монумент потрібно на Монастирському острові – у частині Центрального парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка. Острів з’єднаний із материковою частиною парку пішохідним мостом. Сам пам’ятник займає підвищене місце, тому його розташування від початку було розраховане на виразний силует і хороший огляд.
| Параметр | Інформація |
|---|---|
| Об’єкт | Пам’ятник Тарасові Шевченку |
| Місто | Дніпро |
| Розташування | Монастирський острів |
| Територія | Парк імені Т. Г. Шевченка |
| Дата відкриття | 5 листопада 1959 року |
| Автори скульптурного проєкту | Іван Зноба та Валентин Зноба |
| Архітектор постаменту | Леонід Вєтвицький |
| Основний матеріал скульптури | Чавун |
| Масштабна реконструкція | 2011-2014 роки |
Монастирський острів сам по собі є одним із найпомітніших рекреаційних просторів Дніпра. Через нього проходить Мерефо-Херсонський залізничний міст, а неподалік від монумента знаходяться оглядові ділянки та водоспад “Поріг Ревучий”. Тому відвідування пам’ятника легко поєднати з прогулянкою островом.
Хто створив пам’ятник Шевченку в Дніпрі
Проєкт монументальної постаті Кобзаря пов’язаний із представниками відомої української скульптурної династії Зноб. Над образом працювали Іван Зноба та його син Валентин Зноба. Архітектурну частину, зокрема масивний постамент, спроєктував Леонід Вєтвицький.
Цікавий штрих до історії пам’ятника – його виготовлення було безпосередньо пов’язане з промисловим Дніпром. Чавунну скульптуру відливали на Дніпропетровському трубопрокатному заводі імені Леніна. На пам’ятнику свого часу містилася металева табличка, де були зазначені скульптор Іван Зноба, інженер Микола Заливакин та прізвища ливарників, які брали участь у роботі.
Тобто монумент можна розглядати не лише як витвір скульптури. У ньому поєдналися робота художників, архітектора, інженерів і заводських майстрів – доволі характерна для Дніпра історія, де мистецтво нерідко перетиналося з потужною промисловою традицією міста.
Як виглядає пам’ятник
Шевченко тут зовсім не камерний і не “домашній”. Образ навмисно монументалізований. Постать поета піднята над островом, а складки довгого одягу додають фігурі вертикальності та візуальної ваги.
У сучасному вигляді висота монумента разом із постаментом становить близько 14 метрів, сама фігура – приблизно 8,3 метра, а її вага після реконструкції оцінюється приблизно у 57 тонн. Саме через значні габарити пам’ятник часто називають одним із найбільших монументів Тарасові Шевченку в Україні.
Технічно композиція побудована досить просто – одна домінантна фігура на високій основі. Але саме відсутність великої кількості другорядних деталей працює на масштаб. Здалеку глядач насамперед бачить силует людини, а вже при наближенні може роздивитися пластику обличчя, одягу та загальну постановку фігури.
Основні особливості монумента
Якщо описувати пам’ятник Тарасові Шевченку у Дніпрі з технічного й композиційного погляду, варто звернути увагу на кілька рис:
- основою композиції є окремо розташована повнофігурна скульптура Кобзаря;
- для фігури використано чавун, що дозволило створити надзвичайно масивний монумент;
- високий постамент додатково піднімає постать над навколишньою територією острова;
- композиція розрахована не тільки на сприйняття зблизька, але й на огляд із відстані;
- природний рельєф Монастирського острова фактично працює як частина архітектурного задуму.
У результаті пам’ятник не губиться серед дерев і паркових споруд. Навпаки – його масштаб підпорядковує собі простір навколо.
Історія пам’ятників Шевченку на острові
Нинішній монумент – далеко не перше зображення Кобзаря на цій території. Історія вшанування Шевченка в парку почалася значно раніше.
Ще до Другої світової війни тут існували скульптурні зображення поета, однак вони не збереглися. Під час бойових дій територія парку зазнала серйозних руйнувань. Після війни парк почали активно відбудовувати, і 1949 року тут з’явився новий пам’ятник Шевченку.
Проте вже наступного десятиліття виникла ідея створити значно масштабніший монумент. Так з’явилася чавунна постать, урочисто відкрита 5 листопада 1959 року. Попередню скульптуру пізніше перенесли до селища Шевченка в Самарському районі Дніпра. Вона простояла там до 2007 року, коли була втрачена внаслідок невдалої реконструкції.
Таким чином, монумент на Монастирському острові є частиною набагато довшої місцевої історії вшанування Кобзаря.
Реконструкція пам’ятника у XXI столітті
До початку 2010-х років споруда вже потребувала серйозного втручання. Йшлося не про звичайне фарбування чи локальний ремонт, а про повноцінну реконструкцію.
У 2011 році величезну фігуру демонтували. Для транспортування її довелося розділити на великі фрагменти та відправити на реставрацію. Старий постамент також розібрали фактично до основи.
| Етап | Що відбувалося |
|---|---|
| 2011 рік | Демонтаж скульптури та старого постаменту |
| 2012 рік | Відновлення постаменту на попередньому місці |
| Червень 2013 року | Повернення та монтаж відреставрованої фігури |
| Вересень 2013 року | Відкриття поруч композиції “Поріг Ревучий” |
| Березень 2014 року | Завершення комплексу робіт до 200-річчя Шевченка |
Особливо незвичним був процес повернення Кобзаря на острів. Великі частини відреставрованої скульптури транспортували водою, після чого збирали безпосередньо на місці. Основні монтажні роботи виконали в червні 2013 року.
Під час реконструкції впорядкували не лише сам монумент. Оновили прилеглу площу та алею, відновили декоративні паркові ліхтарі 1950-х років. У березні 2014 року, коли відзначалося 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, комплекс уже постав перед містянами в оновленому вигляді.
“Поріг Ревучий” біля пам’ятника
Прогулянку до пам’ятника варто продовжити до розташованого поруч штучного водоспаду “Поріг Ревучий”. Його відкрили 14 вересня 2013 року. Композицію створили на природних гранітних схилах Монастирського острова, а сама назва відсилає до образу Дніпрових порогів.
Це сусідство має символічний сенс. Старі пороги Дніпра, які бачив і згадував Шевченко, були затоплені після спорудження Дніпровської ГЕС. Сучасний водоспад не намагається буквально відтворити втрачений ландшафт, але нагадує про характер Дніпра до його масштабного перетворення у XX столітті.
Саме тому простір біля монумента сприймається цікавіше, ніж звичайний майданчик зі скульптурою. Тут поруч опинилися образ Кобзаря, гранітні схили острова, вода та міська панорама.
Цікаві факти про пам’ятник Тарасові Шевченку у Дніпрі
За понад пів століття існування навколо монумента накопичилося чимало деталей, які не завжди помітні під час звичайної прогулянки:
- нинішній пам’ятник урочисто відкрили 5 листопада 1959 року;
- величезну чавунну фігуру виготовляли безпосередньо у Дніпрі;
- раніше на задній частині постаменту була табличка з іменами людей, причетних до відливання скульптури, але під час реконструкції її зняли;
- у 2011 році фігуру повністю демонтували для капітального відновлення;
- фрагменти реставрованого монумента у 2013 році доставляли до місця встановлення водним шляхом;
- неподалік розташований “Поріг Ревучий”, відкритий у рік повернення відреставрованої скульптури.
Є й ще одна особливість. У самому Дніпрі це не єдиний монумент Кобзареві. Зокрема, біля театру імені Тараса Шевченка на Воскресенській вулиці є інший пам’ятник, де поет представлений молодим. Через це при пошуку адреси варто уточнювати, про який саме об’єкт ідеться.
Чому варто побачити пам’ятник
Навіть людині, яка не ставить собі за мету оглядати всі пам’ятники Дніпра, це місце цікаве завдяки поєднанню монументальної архітектури та ландшафту. Тут можна побачити один із наймасштабніших образів Шевченка, пройтися Монастирським островом і водночас подивитися на Дніпро з незвичного ракурсу.
Для детального огляду краще підійти до монумента, а потім відійти на певну відстань. Поблизу добре видно матеріал, пропорції та деталі фігури, тоді як здалеку стає зрозумілим головний задум авторів – зробити постать Кобзаря частиною великої панорами острова.
Пам’ятник Тарасові Шевченку у Дніпрі цікавий саме своєю багатошаровістю. Це водночас мистецький об’єкт 1950-х років, складна інженерна конструкція, результат роботи дніпровських ливарників і важлива частина історії парку. А після масштабного відновлення 2011-2014 років він отримав фактично друге життя. Тому сьогодні монумент варто сприймати не просто як ще одну скульптуру Кобзаря, а як один із символів того Дніпра, де міська історія постійно зустрічається з річкою.
